|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Як ми вчимося читати? Мозок кожного нового читача – дитини, яка тільки приступила до напрацювання цієї навички, – має надзвичайну властивість виходити за межі своїх початкових здібностей, щоб розуміти письмові символи. Упродовж тисячоліть з того моменту, як людина навчилася читати, відбулася справжня інтелектуальна еволюція всього нашого виду. Мозок у того, хто розбирає клинопис шумерів на глиняних табличках, функціонує інакше, ніж у того, хто читає алфавіти, і тим більше, ніж у того, хто знайомий з новітніми технологіями. Тут є як прогрес, так і привід для занепокоєння: писемність зменшила потребу в тренуванні пам'яті, а посилені інформаційні потоки та особливості сучасної цифрової культури можуть мати глибокі наслідки для нашого мозку в майбутньому. У цій книзі, що миттєво завоювала світову популярність, видатний американський нейробіолог Маріанна Вулф досліджує, як «відкрита архітектура», пластичність нашого мозку допомагає і заважає людям у їхніх спробах навчитися читати та обробляти письмову мову. На читача чекає захоплююча подорож часом і епох, знайомство з різноманітними ілюстраціями розвитку окремої людини – від немовляти, яке слухає колискову, до справжнього експерта – читача творів Пруста. Розібравшись, як еволюція та розвиток читання змінили сам устрій людського мозку та суть нашого інтелектуального життя, ми зрозуміємо, що ми – це справді те, що ми читаємо.