Клаус Шваб – Всі книги та біографія

Професор Клаус Шваб – засновник та виконавчий голова Всесвітнього економічного форуму. У 1971 році вийшла його перша книга "Modern Enterprise Management in Mechanical Engineering" ("Сучасне управління підприємством у машинобудуванні"). Він стверджував, що для досягнення довгострокового зростання та процвітання, компанія має служити не лише акціонерам, а й усім зацікавленим сторонам. Для просування концепції зацікавлених сторін у тому ж році він започаткував Всесвітній економічний форум.

З моменту своєї першої публікації Шваб виступив автором і співавтором кількох книг і звітів, у тому числі «Global Competitiveness Report», щорічного звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність (з 1979 р. по теперішній час), книги «The Fourth Industrial Revolution» («Четверта промислова революція», «Четверта промислова революція»). перекладеної 30 мовами, Shaping the Future of the Fourth Industrial Revolution (Формуючи майбутнє Четвертої промислової революції, 2018 р., у співавторстві з Ніколасом Девісом) і COVID-19: The Great Reset (COVID-19: велика переза2 Малеретом). Поряд із керівництвом Всесвітнім економічним форумом Шваб з дружиною Хільде заснував Schwab Foundation for Social Entrepreneurship (Фонд соціального підприємництва Шваба, 1998 р.), The Forum of Young Global Leaders (Форум молодих глобальних лідерів, 2006 р.) та Global Shapers Commu р).

Професор Шваб має ступінь магістра та доктора економічних наук (Фрібурзький університет) та інженерної справи (Швейцарський федеральний технологічний інститут), а також ступінь магістра державного управління (MPA) (Школа державного управління Кеннеді Гарвардського університету). 1972 року він став професором Женевського університету, де зараз є почесним професором. За свою кар'єру Шваб отримав 17 почесних докторських ступенів. Шваб був присвячений у лицарі у Франції (Лицар Почесного легіону, 1997 р.), в Англії (нагороджений королевою Єлизаветою II, кавалер ордена Святих Михаїла та Георгія, 2006 р.) та Німеччини (Лицар-командор, 2012 р.). Він також удостоївся японського Знака Великої стрічки ордена Вранішнього сонця (2013 р.) та багатьох інших національних нагород. Мешкає в Женеві з дружиною Хільда.