Габріель Гарсія Маркес – Всі книги та біографія

Габріель Гарсія Маркес (ісп. Gabriel García Hose Márquez)
1927 - 2014
Колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець та політичний діяч; лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року. Представник літературного спрямування «магічного реалізму».

Біографія

Гарсіа Маркес народився 6 березня 1927 року в колумбійському містечку Аракатака (департамент Магдалена). У дитинстві виховувався у бабусі та діда по материнській лінії. Саме ці родичі познайомили майбутнього письменника з народними переказами та мовними особливостями, які згодом стали важливим елементом його творчості.

У 1940 році, у віці 12 років, Габріель отримав стипендію і розпочав навчання в єзуїтському коледжі містечка Сіпакіра, за 30 км на північ від Боготи. У 1946 році на вимогу батьків вступив до Національного університету Боготи на юридичний факультет. Тоді ж він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мерседес Барча Пардо.

Перервавши навчання раніше терміну 1950 року, вирішив присвятити себе журналістиці та літературі. Особливий вплив на нього мали такі письменники, як Ернест Хемінгуей, Вільям Фолкнер, Джеймс Джойс та Вірджинія Вулф.

З 1954 року Маркес працює в газеті «Ель Еспектадор», публікуючи невеликі статті та рецензії на фільми. Як кореспондента його посилають до Італії, Польщі, Франції, Венесуели та США. 1959 року в Нью-Йорку у нього народжується син.

Паралельно Маркес займається письменством, пишучи оповідання та кіносценарії. 1961 року в нього виходить повість «Полковнику ніхто не пише» (ісп. El coronel no tiene quien le escriba), 1966 року — роман «Недобра година» (La mala hora, 1966). Світову популярність йому приніс роман Сто років самотності (Cien años de soledad, 1967).

1989 року лікарі виявили у письменника ракову пухлину в легенях, яка, ймовірно, була наслідком його пристрасті до куріння — за роботою він викурював по три пачки цигарок на день. Після операції 1992 року хвороба припинилася. Але письменник продовжував відчувати проблеми зі здоров'ям. Медичне дослідження 1999 року виявило в нього іншу форму раку — лімфору. Після нього довелося перенести дві найскладніші операції у США та Мексиці та довгий курс лікування.

2002 року було видано першу книгу із запланованої автором біографічної трилогії — «Жити, щоб розповісти про життя», яка в іспаномовному світі стала бестселером. Книжка написана у жанрі «магічного реалізму».
У серпні 2004 року Маркес продав права на екранізацію свого роману «Кохання за часів холери» голлівудської кінокомпанії Stone Village Pictures. Бюджет кінострічки склав 40 млн дол. Зйомки проходили у 2006 році в Картахені (де Індіас), на карибському узбережжі Колумбії.
***
Цікаві факти

* Слово halalcsillag на борту корабля-примари з оповідання «Остання подорож корабля-примари», яке в жодному виданні ніяк не коментувалося і не перекладалося, насправді має сенс; по-угорськи воно означає «Зірка смерті». Тут виявився характерний чорний гумор Маркеса, оскільки Угорщина – не морська держава.
* У жовтні 2004 р. "Random House Mondadori" і "Grupo Editorial Norma" опублікували останній роман Маркеса "Згадуючи моїх сумних повія". За місяць до офіційної презентації книжкові «пірати» викрали рукопис та запустили цю книгу у продаж. Письменник у відповідь змінив фінал роману. Мільйонний тираж було розкуплено за рекордно короткий термін. Піратські підробки, більшу частину яких конфіскувала поліція, тепер є предметом полювання для колекціонерів.
* У 2006 році Педро Санчес, мер містечка Аракатака, в якому народився Маркес, запропонував перейменувати поселення в Макондо, на честь місця дії роману «Сто років самотності». Було проведено голосування, але, хоча понад 90 % тих, хто проголосував, висловилися за перейменування, місто перейменовано не було, оскільки в голосуванні взяла участь лише половина з необхідних 7400 осіб.
Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії