|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Еміль Рудер сприймав простір аркуша не лише як паперову основу для друку шрифту та елементів оздоблення. Він вважав, що незапечатана поверхня так само важлива, як і зображення. Кожна друкарська робота стає твором, у якому чорне та біле гармонійно доповнюють один одного; часто створюється ефект глибини, коли око проникає у третій вимір, слідуючи лініям та образотворчим рядам. Букви, слова і масив тексту бездоганно і легко читається розташовуються на просторі сторінки, в той же час це фігури, що рухаються на сцені аркуша, де друкарня перетворюється на свого роду театр зі своїми дійовими особами. Незважаючи на схильність до метафоричності, Еміль Рудер ніколи не опускався до таких рішень, в яких губиться головна функція друкованого твору - його легко читання. Він пише про це в першій частині свого твору: "Друкарський твір, який не можна прочитати, не має сенсу".